Наприкінці літа виповнився рік, як в Україні запрацював Електронний кабінет перевізника.
Сервіс доступний на сайті e-services.dsbt.gov.ua, а також – на Урядовому порталі kmu.gov.ua у розділі «Електронні послуги».
Створений у співпраці Міністерства інфраструктури, Державного агентства з питань електронного урядування та Державної служби України з безпеки на транспорті, а також – за підтримки проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»/TAPAS і Фонду Східна Європа. Мета - спростити процедуру спілкування бізнесу з державними органами у процесі ліцензування, усунувши людський чинник на етапі прийняття рішень.
У межах Електронного кабінету перевізника доступно п’ять електронних послуг. Так, завдяки Е-Кабінету вантажні та пасажирські автоперевізники можуть отримувати, розширювати, звужувати та анулювати ліцензії онлайн. Окрім того - оперативно повідомляти про зміну своїх даних: персонал, транспорт, матеріально-технічну базу.
Київська школа економіки (КШЕ) на замовлення Фонду Східна Європа та проекту TAPAS провели вибіркове глибинне інтерв’ювання користувачів на предмет задоволеності від користування сервісом (користувачі) та готовності стати активними користувачами (потенційні користувачі).
Розглянувши усі аргументи «за» і «проти», розуміємо, що більшість відкидають цей інструмент по причині банального нерозуміння тих чи інших моментів або ж у силу існуючих стереотипів.
МІФ ПЕРШИЙ:
Люди не довіряють електронним документам, які не мають звичних для них атрибутів надійності, як то «мокра печатка», тощо.
Цитата: «…. мені …. легше приїхати і все зробити самому. І я буду знати, що воно в них, що воно зареєстроване».
Цитата: «Если что, я даже могу позвонить, даже уточнить, получили, не получили. Хотя в онлайн тоже можно позвонить и уточнить, но не всегда».
Цитата: «Да, чтобы конкретно было, подал, и оно действительно сработало, тогда это классно. А если ты подал, а потом думаешь, блин, придет оно или не придет и типа надеяться, верить в это. Это лучше больше занести и конкретно будешь уверен, что оно точно дошло и есть точно это»
Люди хочуть мати підтверження того, що їх документи прийнято до розгляду.
СПРОСТУВАННЯ МІФУ: електронна заява також МАЄ РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР. Більше того, в Електронному кабінеті перевізника заявник має змогу відстежити статус подання («передано до розгляду», «розглядається», «опрацьовано»). І зауважте: усе це не передбачає затрат часу і грошей, необхідних для того, щоб приїхати, скажімо, з іншого населеного пункту до Києва і особисто подати документи, підлаштовуючись, до того ж, під робочий час. Ви можете зробити це, сидячи у власному помешканні чи офісі, перебуваючи у дорозі чи на відпочинку і у будь-який зручний для вас день, навіть у вихідний!
МІФ ДРУГИЙ:
Люди наслухані про корумпованість державних інституцій і установ і не вірять у прозорість державних сервісів.
Цитата: «З державою я вообщє стараюся… не мати ніяких справ. Тому, що все равно… все равно десь прийдеться платити».
СПРОСТУВАННЯ МІФУ: На ЖОДНОМУ з етапів роботи в електронному кабінеті перевізника НЕМАЄ кнопки «оплатити». Після того, коли рішення про видачу ліцензії прийнято, інформація про це розміщується на офіційному сайті Укртрансбезпеки, вона є діючою. Лише тоді потрібно разово сплатити вартість ліцензії на рахунок у Державному казначействі України. Сьогодні вартість ліцензії становить 2007 гривень. Ліцензія є безстроковою.
Усе, як і у випадку, коли документи подаються наручно чи поштовим відправленням.
МІФ ТРЕТІЙ:
Люди досі вірять у те, що паперовий документ надійніший, ніж електронний.
Цитата: «Крайне рекомендуют распечатывать эти лицензии и еще хранить в бумажном варианте. Странно, но вот такое есть.»….
Цитата: «Ну, говорят таким образом, что документ – есть документ. И, что, когда он у вас хранится в случае каких-либо там форс-мажорных обстоятельств. если какая-то информация где-то пропадает. У вас всегда есть вот с печатью документ, да».
СПРОСТУВАННЯ МІФУ: Якщо, скажімо, створити папку із важливими документами на Google диску, то ця інформація буде вам доступна завжди і будь-де, не залежно від пристрою і, звісно, від форс-мажорних обставин.
Тобто, Електронний кабінет перевізника – це реальний інструмент, який дозволить державі і бізнесу вийти на новий, партнерський рівень комунікації.
Держава максимально спрощує доступ свої сервіси, переводячи їх у площину відкритості і довіри. Для бізнесу – це ще одна можливість економії ресурсів, якою не варто нехтувати.
Довідково: Статистика частки поданих заяв через Електронний кабінет перевізника впродовж одинадцяти місяців показує позитивну динаміку: від 3 – 4 % у перші місяці – до більш ніж 10%.
