Друзі, колеги! Невдовзі знову матимемо світлу нагоду сповіщати при зустрічі один одного: «Христос воскрес!» і чутимемо у відповідь: «Воістину воскрес!».
І, як і дві тисячі років тому, це означатиме, що завдяки великій жертві Божого сина у нас з вами і цього року, і завжди є можливість побороти, перш за все, у власному серці заздрість, зверхність, жадобу, зневіру, жаль і пройшовши, як свого часу Божий син на хресті через невимовний біль (бо кожна перемога, а тим паче перемога над собою завжди дається нелегко) очищення, знову воскреснути для добра, нових звитяг і звершень, для того, заради чого кожен з нас прийшов у цей світ.
Давайте і у ці хвилини задумаємось над тим, що хотіли б змінити в собі, в своєму житті, в суспільстві, в світі. І зробимо те зусилля, яке сьогодні нам до снаги. І не біймося, що, можливо, сьогодні цих зусиль замало, щоб досягнути бажаного. Великі мандрівки починаються з першого кроку. Великі задуми звершуються тільки завдяки тому, що було прийнято рішення щось змінити.
А ще пам’ятаймо, що сума зусиль сотень, тисяч, мільйонів людей – це велика сила. Головне бути єдиними в наших стремліннях і неухильно йти до мети.
В цьому також велика магія Великодня. Бо в цей день, за традицією, родини збираються разом за одним столом, проникаючись відчуттям єдності роду, нації, народу.Згадаймо в цей день, що ми славні нащадки великого народу свободолюбивого, співучого, прекрасного. І будьмо гідними цієї слави.
Бажаю, щоб цього дня за святковим столом зібрались усі, хто вам дійсно близький і рідний. Щоб в спільній молитві усі ми возз’єднались з тими, хто в цей день далеко від дому, захищаючи наш з вами спокій, а чи й вже не повернеться з бою ніколи. Пам’ятаймо їх подвиг, будьмо гідними їхньої звитяги і станьмо хоч на крихту кращими і ближчими до тієї мети, за яку вони не пошкодували віддати життя.
Злагоди нашим родинам, достатку нашим домівкам і миру нашій славній Україні!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
