1. Метою Закону України «Про доступ до публічної інформації» є забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
2. Оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності.
Згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» відповідь на запит має бути надано не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Відповідно до статті 23 Закону «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про доступ до публічної інформації» парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України.
Громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо.
Державний контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до інформації здійснюється відповідно до закону
3. Під час оформлення запитів у їх авторів виникає складність у розумінні понять «запит на інформацію» та «звернення громадян», а відтак – у правильному їх оформленні.
Отримавши запит на інформацію, поданий згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», але який за змістом є зверненням, Укртрансбезпека як розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні такого запиту у зв’язку з невідповідністю його предмета вимогам зазначеного закону. Проте з урахуванням принципів добросовісності та розумності Укртрансбезпека розгляне такий запит на підставі Закону України «Про звернення громадян».
Якщо отриманий запит поєднує в собі предмети правового регулювання (одна його частина містить вимогу щодо надання інформації або документу, а інша – отримання відповідних роз’яснень), такий запит буде розглянуто у відповідних частинах у строки та в порядку, передбаченому згаданими законами.
З метою правильного розуміння запитувачами понять «запит на інформацію» та «звернення громадян» надаємо таблицю, в якій наведені їх відмінні ознаки.
Ключовою відмінністю між зверненням та запитом є те, що інформаційний запит – це прохання надати публічну інформацію, якою володіє орган влади (ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), а під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги до суб’єктів владних повноважень, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації (ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).
/ Діяльність / Громадянам / Доступ до публічної інформації / ...