Укртрансбезпека

Питання	Відповідь
1. Хто здійснює спеціальне навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів?	Для робітників, фахівців, керівників підприємств всіх форм власності на залізничному транспорті: ДУ «Український державний університет залізничного транспорту» (майдан Фейєрбаха, 3, м. Харків, 31005); ДУ «Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту» (вул. Лазаряна, 2, м. Дніпро, 49010). Для робітників, фахівців, керівників підприємств всіх форм власності на залізничному та морському транспорті: ТОВ «Центр з безпеки на транспорті» (вул. Академіка Білецького, 11, кв.53, м. Київ, 03126); ТОВ «НЕБЕЗПЕЧВАНТАЖТРАНС» (вул. Старовокзальна, 9/1, м. Київ, 01032). Для робітників, фахівців, керівників підприємств всіх форм власності на залізничному транспорті; ТОВ «НТТП «РАЙДО» (вул. Халтуріна, 46, м. Харків, 61000 ); ТОВ «5ПІЕЛЬ» (вул. Костянтинівська, 2А, м. Київ, 04071).
2. Хто здійснює перевірку знань працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів?	Для робітників, фахівців, керівників підприємств всіх форм власності на залізничному транспорті: ДП «Орган з сертифікації АСУ УППЗТ» (майдан Фейєрбаха, 3, м. Харків, 31005). Для робітників, фахівців, керівників підприємств всіх форм власності на залізничному та морському транспорті: ДП «Дніпропетровський орган з сертифікації залізничного транспорту» (вул. Академіка Лазаряна, 2, м. Дніпро, 49010 ).
3. Що таке небезпечні вантажі?	Відповідно до статті 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» визначено термін «небезпечний вантаж» – речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності і тара з-під них, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку, залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину, віднесено до одного з класів небезпечних речовин.
4. Хто є суб’єктом перевезення небезпечних вантажів (відправник, перевізник, одержувач небезпечного вантажу)?	Відповідно до статті 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» визначено термін «суб’єкт перевезення небезпечних вантажів» – суб'єкт перевезення небезпечних вантажів - підприємство, установа, організація або фізична особа, які відправляють, перевозять або одержують небезпечні вантажі (відправники, перевізники та одержувачі). «Відправник небезпечного вантажу» - зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка підготовлює та подає цей вантаж для перевезення. «Перевізник небезпечного вантажу» - юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка здійснює перевезення небезпечного вантажу. «Одержувач небезпечного вантажу» - зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка одержує небезпечний вантаж від перевізника.
5. Що таке перевезення небезпечних вантажів?	Відповідно до статті 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» визначено термін «перевезення небезпечних вантажів» – діяльність, пов'язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення.
6. На яку діяльність не поширюється дія Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів»?	Відповідно до статті 3 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» дія цього Закону не поширюється на перевезення небезпечних вантажів на територіях підприємств, установ та організацій, де ці вантажі виготовляються або утворюються, використовуються або захороняються, та інші передбачені законом випадки.
7. Які види заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності будуть здійснюватися органами державного нагляду (контролю) у 2018 році та які особливості у їх здійсненні?	Відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до 31 грудня 2018 року встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Винятком є позапланові заходи державного нагляду (контролю), які здійснюються органами державного нагляду (контролю) з підстав, визначених статтею 3 зазначеного Закону.
8. Що є підставою для здійснення органом державного нагляду (контролю) позапланового заходу державного нагляду (контролю) у 2018 році?	Відповідно до статті 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): 1) з підстави обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав (за погодженням Державної регуляторної служби); 2) за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання; 5) у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; 6) для перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
9. Чи повинні працівники залізничного транспорту створювати пасажирам необхідний комфорт у поїздах і які вимоги до температурного режиму при перевезені пасажирів у пасажирських вагонах, електросекціях та дизель-поїздах?	Відповідно до пункту 1.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 (далі – ПТЕ УЗ), працівники залізничного транспорту повинні забезпечувати безпеку пасажирів, створювати їм необхідний комфорт, культурно обслуговувати їх на вокзалах та у поїздах. Відповідно до пункту 1.3 «Державних санітарних правил та норм експлуатації рухомого складу залізничного транспорту для пасажирських перевезень» (далі – ДСП 7.7.2.015-99), які розповсюджуються на пасажирські залізничні вагони відповідних типів вітчизняного виробництва (пасажирські вагони, електросекції та дизель-поїзди), а також на ті, що виготовляються за кордоном та поступають для використання безпосередньо залізничним транспортом України, або слідують через територію України, в процесі підготовки та експлуатації рухомого складу залізничного транспорту для пасажирських перевезень його власники зобов'язані створити безпечні і комфортні умови перевезення пасажирів, забезпечити належний санітарно-гігієнічний та санітарно-технічний стан вагонів. Відповідно до пункту 3.6 ДСП 7.7.2.015-99 на шляху прямування, а також під час подачі поїзду під посадку в зимовий час, перехідний період температура повітря у вагонах усіх типів повинна бути на рівні +20 град. C +2 град. С, а влітку +24 град. C +2 град. С (тільки в вагонах, де є кондиціонери). У вагонах з автоматичним включенням вентиляції, з устаткуванням для кондиціонування повітря, вентиляція повинна вмикатися автоматично в залежності від температури повітря в вагоні. Якщо вентиляція працює, дефлектори в пасажирській частині вагону повинні бути зачинені. Дефлектори в туалетах повинні бути завжди відчинені. При ручному вмиканні вентиляція вмикається періодично згідно з правилами експлуатації устаткування. Відповідно до пункту 3.10 ДСП 7.7.2.015-99 в кожному вагоні повинен бути вивішений витяг із цих правил з викладом положень, які стосуються обслуговування пасажирів.
10. Питання щодо надання оцінки відповідності внутрішніх розпоряджень суб’єктів господарювання у сфері залізничного транспорту, а також у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності вимогам нормативно-правових актів або нормативних документів.	Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Одним з основних завдань Укртрансбезпеки є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на залізничному транспорті. Відповідно до статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами рівності прав і законних інтересів усіх суб’єктів господарювання та невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб’єктів господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону. Питання щодо надання оцінки відповідності внутрішніх розпоряджень суб’єктів господарювання вимогам нормативно-правових актів або нормативних документів у сфері залізничного транспорту, а також у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності не належать до повноважень Укртрансбезпеки. Відповідно до статті 25 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» спори з питань топографо-геодезичної і картографічної діяльності розглядаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і вирішуються судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством України.
11. Чи має право орган державного нагляду (контролю) здійснювати повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю)?	Відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю), якщо орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю). Як наслідок, орган державного нагляду (контролю) не має правових підстав для здійснення повторного позапланового заходу державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю).
12. Питання щодо кількісних та/або якісних показників роботи ПАТ «Українська залізниця», у тому числі щодо технічного стану тягового рухомого складу, вагонів, електро- та дизель-поїздів, які перебувають на балансі ПАТ «Українська залізниця».	Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 12 та пунктом 4 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Укртрансбезпека не є розпорядником достеменної інформації щодо кількісних та/або якісних показників роботи природної монополії ПАТ «Українська залізниця», у тому числі щодо технічного стану тягового рухомого складу, вагонів, електро- та дизель-поїздів, які перебувають на балансі ПАТ «Українська залізниця».
13. Яким вимогам мають відповідати локомотиви і вагони, що належать іншим суб’єктам господарювання, у тому числі при умові їх виходу на колії загальної мережі залізниць?	Відповідно до пункту 9.12 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854, локомотиви і вагони, що належать іншим відомствам, підприємствам та організаціям і виходять на колії загальної мережі залізниць, мають відповідати вимогам вказаних Правил. Відповідно до пункту 68 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, залізничні колії, локомотиви і вагони підприємств повинні утримуватися ними згідно з правилами, затвердженими власниками цих підприємств чи органами, до сфери управління яких вони належать. Локомотиви і вагони, що належать підприємствам і експлуатуються в загальній мережі залізниць, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України. Відповідно до пункту 2.8 Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 15.02.2010 № 70, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2010 за № 237/17532 (далі – ПТЕ промпідприємств), локомотиви і вагони, які належать підприємствам і які виходять на колії залізниць, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України. Відповідно до пункту 2.9 ПТЕ промпідприємств локомотиви і вагони, які належать контрагентам і які виходять на колії промпідприємств, повинні відповідати вимогам цих Правил. Умови обертання такого рухомого складу встановлюються керівником промпідприємства, на колії якого виїжджає рухомий склад, за узгодженням з керівником організації-контрагента. Відповідно до пункту 12 розділу IV Правил технічної експлуатації міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 01.10.2009 № 1014, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.12.2009 за № 1166/17182 (далі – ПТЕ МПЗТ), локомотиви і вагони, що виходять на колії загальної мережі залізниць України, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України. Відповідно до пункту 23 розділу IV ПТЕ МПЗТ локомотиви та вагони, які належать іншим організаціям, що обслуговуються і виходять на залізничні колії підприємств МПЗТ, повинні відповідати вимогам цих ПТЕ. Порядок їх руху по залізничних коліях підприємства або його структурних підрозділів встановлюється керівником підприємства. Відповідно до пункту 1.1 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, під’їзні колії з усіма спорудами і пристроями, локомотиви і вагони повинні утримуватися в повній справності згідно з чинними Правилами технічної експлуатації залізниць України і Правил технічної експлуатації підприємств.
14. Які умови стоянки на залізничних станціях цистерн зі зрідженими газами?	Відповідно до пункту 15.22 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854, цистерни зі зрідженими газами за умови їх стоянки на станції поза поїздами, за винятком тих, що знаходяться з метою накопичення на коліях сортувальних парків, мають бути зчеплені, надійно закріплені від виходу, огороджені переносними сигналами зупинки та розміщуватися на особливих коліях. Такі колії вказуються в технічно-розпорядчому акті станції – нормативному документі, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримування техніки безпеки. Стрілки, що на станції ведуть на колії стоянки цистерн зі зрідженими газами, установлюються в положення, що унеможливлює заїзд на цю колію.
15. Чи повинні власники (користувачі) залізничних під’їзних колій забезпечувати їх освітлення у межах території, яку вони займають, а також місць навантаження, вивантаження вантажів, очищення під’їзних колій від сміття і снігу?	Відповідно до пункту 1.1 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, власники (користувачі) залізничних під’їзних колій забезпечують їх освітлення у межах території, яку вони займають, а також місць навантаження, вивантаження вантажів, очищення під’їзних колій від сміття і снігу.
16. У якому випадку складається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії? Які данні така Інструкція повинна містити? Чи можлива подача вагонів на під’їзну колію до затвердження Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під’їзній колії? У якому разі до цієї Інструкції вносяться зміни та доповнення?	Відповідно до пункту 1.4 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, на кожну під'їзну колію після закінчення її будівництва і здачі в експлуатацію підприємством складається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії, яка затверджується залізницею відповідно до пункту 67 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457. Інструкція вміщує необхідні дані для організації руху на під'їзній колії (про довжину і профіль перегонів, вагову норму і довжину передач, допустимі швидкості руху, типи локомотивів, порядок виконання маневрової роботи, нормальне положення стрілок, наявність і розташування сигналів). До затвердження Інструкції подача вагонів на під'їзну колію забороняється. У разі зміни технічного оснащення під'їзної колії і технології її роботи до цієї Інструкції вносяться відповідні зміни та доповнення.
17. Яка інформація повинна міститися у технічному паспорті на під’їзну колію? У який термін власники під’їзних колій повинні повідомляти залізницю про здачу в експлуатацію нових об’єктів або їх ліквідацію?	Відповідно до пункту 1.5 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, власник під'їзної колії має технічний паспорт, масштабний план під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд. У технічному паспорті та в додатках до нього вказується характеристика рейок, шпал, баласту, земляного полотна, штучних споруд, вагових приладів, пристроїв і механізмів, призначених для навантаження, вивантаження, очищення, промивання і підготовки для навантаження залізничних вагонів, маневрових пристроїв, лебідок, локомотивного і вагонного господарства, промислових станцій, гірок, напівгірок, витяжних колій, засобів СЦБ і зв'язку, які використовуються у поїзній і маневровій роботі, та інших пристроїв і механізмів, призначених для роботи з вагонами і локомотивами залізниць. Один примірник цієї документації передається залізниці при прийнятті під'їзної колії в експлуатацію. Після здачі в експлуатацію нових об'єктів або їх ліквідації в технічний паспорт вносяться відповідні зміни, про що власники під'їзних колій повідомляють залізницю у декадний термін.
18. Чи повинні підприємства залізничного транспорту, відправники та одержувачі небезпечних вантажів розслідувати випадки аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом та вести облік таких ситуацій?	Наказом Міністерства транспорту України від 16.10.2000 № 567 затверджено Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 за № 857/5078 (далі – Правила безпеки). Відповідно до пункту 1.1 Правил безпеки ці Правила визначають заходи безпеки та порядок ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом і є обов'язковими для працівників залізничного транспорту, відправників та одержувачів небезпечних вантажів, а також для підприємств та організацій, які здійснюють транспортно-експедиційне обслуговування та ліквідацію наслідків аварійної ситуації. Відповідно до пункту 5.73 Правил безпеки для виявлення чинників, що впливають на стан безпеки під час перевезення небезпечних вантажів, аналітичного обліку аварійних ситуацій, подальшого попередження їх виникнення, кожна аварійна ситуація підлягає розслідуванню та обліку.
19. Чи повинна бути у пасажирському вагоні медична аптечка?	Комплектація пасажирських вагонів медичними аптечками визначена вимогами Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 27.11.2006 № 1049, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.04.2007 за № 310/13577 (далі – Правила перевезення пасажирів). Так, вимогу щодо безоплатного користування пасажирами поїздів медикаментами з медичної аптечки закріплено пунктом 7.16 Правил перевезення пасажирів. Але слід пам’ятати, що відповідно до пунктів 8.38, 32.27 Правил перевезення пасажирів пасажир може бути видалений з поїзда якщо він перебуває в стані захворювання та потребує медичної допомоги. У цьому разі пасажира з його речами видаляють з поїзда з обов'язковою участю медичного персоналу.
20. Яким нормативно- правовим актом передбачена процедура проведення перевірки та маркування вагонів-цистерн, знімних цистерн, контейнерів-цистерн, переносних цистерн, знімних кузовів-цистерн, що використовуються для перевезення рідких, порошкоподібних та гранульованих небезпечних вантажів залізничним транспортом?	Процедура проведення перевірки та маркування вагонів-цистерн, знімних цистерн, контейнерів-цистерн, переносних цистерн, знімних кузовів-цистерн, що використовуються для перевезення рідких, порошкоподібних та гранульованих небезпечних вантажів залізничним транспортом, здійснюється згідно з вимогами Порядку перевірки цистерн для перевезення небезпечних вантажів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 12 травня 2015 року № 166/550, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 2015 року за № 663/27108 (далі – Порядок). Цей Порядок було затверджено відповідно до статей 8, 14, 16 і 19 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» та вимог Європейського Союзу та з метою забезпечення безпеки перевезень небезпечних вантажів. Вимоги цього Порядку є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та видів їх діяльності, що є виробниками, власниками, орендаторами або операторами цистерн, а також здійснюють експлуатацію цистерн, їх ремонт, переобладнання, технічне діагностування, перевірку та нагляд за ними. Дія цього Порядку не поширюється на цистерни для перевезення: газів; рідких, порошкоподібних та гранульованих небезпечних вантажів, в яких для їх випорожнення періодично утворюється тиск вище 0,07 МПа; небезпечних вантажів у змішувально-зарядних машинах з цистернами місткістю менше ніж 1000 л; вантажів, які не підпадають під дію законодавства України у сфері перевезення небезпечних вантажів; вантажів територіями підприємств, установ та організацій, де вони виготовляються або утворюються, використовуються або захороняються. Відповідно до вимог підпункту 1.4.3 пункту 1.4 Правил перевезення наливних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 18.04.2003 № 299, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.07.2003 за № 558/7879 (далі – Правила перевезення наливних вантажів), перед початком експлуатації цистерни та контейнери-цистерни для перевезення небезпечних вантажів (крім цистерн та контейнерів-цистерн, що використовуються для перевезення газів та рідких, порошкоподібних і гранульованих небезпечних вантажів, в яких для їх випорожнення періодично утворюється тиск вище 0,07 МПа) повинні пройти первинну перевірку згідно з Порядком. Відповідно до вимог підпункту 1.4.9 пункту 1.4 Правил перевезення наливних вантажів періодичність технічних опосвідчень та перевірок (зовнішній, внутрішній огляд, гідравлічне випробування, випробування на герметичність) цистерн, які перебувають в експлуатації, має відповідати вимогам, встановленим Порядком, технічною документацією на цистерни та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до вимог підпункту 1.4.11 пункту 1.4 Правил перевезення наливних вантажів на рамі цистерн має бути закріплена металева табличка з паспортними даними: найменування підприємства-виробника або товарний знак; заводський номер; рік виготовлення; маса цистерни в порожньому стані (т); реєстраційний номер цистерни (вибивається власником цистерни після її реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці України); дата чергового опосвідчення. На табличці цистерн, що використовуються для перевезення небезпечних вантажів, додатково повинно бути нанесено методом штампування або іншим аналогічним методом: дату проведення наступної перевірки; інші відомості, передбачені міжнародними регламентами з перевезення небезпечних вантажів.

/ Діяльність / Державний контроль / на залізничному транспорті / ...

Запитання та відповіді у сфері залізничного транспорту, з якими найчастіше звертаються громадяни України до Укртрансбезпеки